Дизайнер

Дизайнер — одна з найкреативніших та найзатребуваніших професій у часи діджитал-маркетингу, реклами та стрімкого розвитку бізнесу.

Бути дизайнером — означає планувати, проектувати, розробляти та створювати графічний контент. Якщо мова йде про веб-дизайн, такий спеціаліст має знатися на тонкощах інтерфейсу, щоб робити його зручним та зрозумілим для користувача. Якщо це розробка одягу чи меблів, треба розумітися та тонкощах матеріалів та форм.

В роботі дизайнера є багато простору для креатива, але це лише на перший погляд здається, що такі спеціалісти покладаються виключно на фантазію. Існує багато правил та стандартів, яких потрібно триматися, щоб готова робота була не просто красивою а ще й практичною.

Існують різні спеціалізації дизайнерів, як то:

• дизайнери інтер’єрів;

• дизайнери-графіки;

• дизайнери одягу та інші.

Але всіх їх об’єднує творча складова та бажання робити світ красивішим, зручнішим та більш гармонійним.

джерело

Композиція

Композицією називають будь-який твір мистецтва, незалежно від його виду: архітектура, музика чи живопис. Крім того, під композицією розуміємо творчий процес (компонування) — побудову художнього твору, об'єднання його частин в єдине ціле. Композиція — це також наука, теорія творчості, що має відповідні закони, прийоми компонування та структурного аналізу виробу.

Основи композиції були закладені ще в давніх трудових традиціях українців, і слугували основою у творчих проявах народних майстрів. Народні художні ремесла продукували традиційні предмети домашнього вжитку, в яких функціональні якості органічно поєднувалися з естетичними.

Однією з умов виразності об'єктів художнього конструювання є композиційна якість. Вона складається з гармонійності, спів розмірності та цілісності, які є важливими факторами естетичної досконалості виробів.

Види композиції

У художньому конструюванні існують три види композиції: фронтальна, об'ємна, глибинно-просторова.

• Фронтальна композиція — це композиція, що розташована в одній площині.

• Об'ємна — це композиція виробу, яку ми сприймаємо з усіх сторін.

• Глибинно-просторова — ця композиція, що виконується з передаванням глибини простору.

Закон масштабу

Серед об'єктів художнього конструювання трапляється чимало предметів, які мають однакову форму, але різні розміри, що викликано певними функціональними вимогами.

Використання масштабів зводиться до трьох основних моментів. Перше — застосування звичайного антропометричного масштабу, виходячи також із того, хто тим предметом має користуватися, чоловік чи жінка. Іноді масштаб набуває чітких «особистісних» ознак. У зменшеному масштабі випускають значну частину сувенірних виробів: пластику малих форм, дрібні, але вишукано оздоблені побутові предмети з яскраво вираженими локальними ознаками певного осередку народних художніх промислів краю, країни. Нарешті, третій момент зводиться до свідомого збільшення масштабу — гіперболізації, що сприяє вияву відчуттів урочистості, піднесеності, декоративності. У цьому масштабі виготовляли переважно твори, які пов'язанні з оформленням інтер'єру, ритуальні і культові предмети.

Закон пропорційності 

Закон пропорційності передбачає інтуїтивну або свідому організацію прийомів площинного та об'ємно-просторового формотворення на основі кратних і простих спів розмірних величин. 

Композиційні прийоми

На відміну від законів композиційні прийоми належать до категорій, що відіграють важливу роль у розробці конструктивних ідей тектонічної структури та посиленні пластичної й емоційної виразності композиції виробу. До головних композиційних прийомів належать ритм, симетрія, асиметрія, статика і динаміка.

Ритм

Ритм — властивість, що характерна для багатьох явищ природи, у тому числі й для життя людини (ритми обміну речовин, серцебиття, дихання тощо), а також ритмічні цикли року, відпливи й припливи моря тощо. Ритмічність, повторюваність окремих рухів і їх циклів характерна для процесів праці, а тому знаходить своє втілення у матеріальній формі її продуктів. Як відображення закономірностей реального світу, ритм увійшов у всі види мистецтва, став одним із необхідних засобів організації художньої форми. У музиці, у танці він проявляється як закономірне чергування звуків або рухів. В архітектурі, образотворчому і декоративному мистецтві відчуття ритму створюється чергуванням матеріальних елементів у просторі. Час у такому ритмі замінено просторовою протяжністю, часова послідовність — просторовою.

Ритм як композиційний прийом художнього конструювання — це повторення елементів об'ємно-просторової і площинно-орнаментальної форми та інтервалів між ними, об'єднаних подібними ознаками (тотожними, нюансними і контрастними співвідношеннями властивостей тощо). Він буває простий і складний. Простий ритм — рівномірне повторення однакових елементів та інтервалів у об'ємно-просторовій та орнаментальній структурі й називається метричним. Одним із прикладів метричного порядку може служити рівномірне розміщення «дармовисів» на гуцульських виробах із дерева.

Фактура

Фактура, формування поверхні твору. Загалом її поділяють на природну і технологічну. До природної відносять фактуру поверхні, яка не обробляється. Наприклад, природна фактура кори дерева, рогу оленя, каменю. Технологічну фактуру одержують у процесі відповідної обробки матеріалів: різання, тесання, кування, карбування, шліфування або внаслідок виготовлення самих творів: плетіння, ткання, вишивання тощо.

Текстура 

Текстура — природний візерунок на поверхні розрізу деревини, деяких мінералів, рогу, утворений різноманітними шарами матеріалу. Вона буває простою і складною, вигадливою і навіть примхливою. Малюнок текстури буває дрібний і великий, слабо і чітко виражений. 

Графічність

Графічність — позитивна якість композиції, яка своїми елементами і трактуванням нагадує графіку або має з нею спільні засоби виразності: лінії, крапки, плями, силуети. 

Симетрія 

Симетрія як композиційний прийом — це чіткий порядок у розташуванні, поєднанні елементів частин відповідної структури виробів.

Принцип симетрії зустрічається у природі (наприклад, кристали, листочки, квіти, метелики, птахи, тіло людини тощо). Симетрія вносить у об'єкти художнього конструювання порядок, закінченість, цілісність.

Асиметрія

Асиметрія — виражає невпорядкованість, незавершеність. Вона за своєю суттю «індивідуальна», тоді як в основі симетрії закладена певна типологічна спільність. Їй підпорядковуються твори, наділені симетрією даного типу. У композиційному рішенні об'єктів художнього конструювання симетрія й асиметрія є важливими прийомами організації цілісної форми. 

Динаміка і статика

Динаміка і її протилежність статика (урівноваженість) діють на емоції, визначаючи характер сприйняття форми виробу. Контраст відношень створює динаміку як «зоровий рух» у напрямі переважаючої величини. Це однаково стосується об'ємних і площинно-орнаментальних форм.  

Робота за комп’ютером до уроку 22

Складання текстури із  фігур засобами прикладних графічних програм

Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки і санітарно-гігієнічних норм

Практичне завдання: 

Варіант 1.

1)Створить малюнок об'єкта для створення фактури для галузі,  пов'язаної  з виробництвом упаковки для фруктових соків.  Збережіть варіант з об'єктом. 

2)Розробить  фактуру на основі повторення об'єкта (фруктів чи овочів). Збережіть варіант з фактурою .  

Варіант 2.

1)Створить малюнок об'єкта для галузі,  пов'язаної з виробництвом упаковки для корму для домашніх улюбленців. Збережіть варіант з об'єктом

2)Розробить  фактуру на основі повторення, наприклад котиків, рибок тощо. Збережіть варіант з фактурою.  

Алгоритм роботи: 

1.  Оберіть графічний редактор, за допомогою якого буде побудовано композицію.

2. Оберіть об'єкти, для побудови композиції.

3. Для створення фактури створіть копії обраних фігур, та налаштуйте їх розмір та взаємне положення залежно від вашого задуму.

4. Збережіть отриману фактуру в файл. 

5. Надішліть свою роботу на перевірку учителю. 

Приклади