Основи композиції та дизайну

Урок  21

 Колір. Теорія кольору. Колористика

• Колір

• Терміни колористики

• Ахроматичні та хроматичні кольори

• Закони змішування кольорів

• Психофізіологічний вплив кольору. Кольорові гармонії

• Тест "Колір. Теорія кольору. Колористика"

Колір

Колір - властивість світла викликати певне зорове відчуття у відповідності зі спектральним складом відбиваного або випускається випромінювання. Світло різних довжин хвиль збуджує різні колірні відчуття; випромінювання від 380 до 470 нм мають фіолетовий і синій колір, від 470 до 500 нм - синьо-зелений, від 500 до 560 нм - зелений, від 560 до 590 нм - жовто-оранжевий, від 590 до 760 нм - червоний. Однак колір складного випромінювання не визначається однозначно його спектральним складом.

Колір відіграє важливу роль у нашому житті та діяльності. У природі немає нічого безколірного. Людина живе у різноманітному кольоровому світі. Одні кольори дуже яскраві й чисті, інші бліді й настільки невизначені, що деколи важко підібрати їм назву.

Колір – властивість тіл викликати визначені зорові відчуття у відношенні із спеціальним спектральним складом та інтенсивністю відображеного або випроміненого видимого випромінювання. Встановлено, що людським оком сприймаються світлові коливання з довжиною хвилі від 380 до 760 нм (1 нм = 10-9 м). Довжина хвилі позначається через λ (лямбда).

Кольори спектру чергуються в такій послідовності: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.

Око людини має різне відчуття до хвиль різної довжини. Найбільшу чутливість око має в області жовто-зелених променів. Максимум видимості відповідає зеленим променям з довжиною хвилі 550 нм.

Кольорознавство — аналіз процесу сприйняття і розрізнення кольору на основі систематизованих знань з фізики, фізіології й психології.

Кольорознавство складається з:

• фізичної теорії кольору;

• теорії кольорового зору;

• теорії вимірювання та кількісного вираження кольору.

Суб'єктивний аспект сприйняття кольору можна розглядати також, як кваліа.

Поняття кольору та його сприйняття дуже складні. Кольорознавство охоплює питання пов’язані з фізикою, психологією, світлотехнікою, медициною, технікою, мистецтвом.

Також: кольорознавство — дисципліна, що викладається у художніх та художньо-промислових навчальних закладах.В українській мові виокремлюють лексико-семантичну групу кольоративів.

Колористика - наука про колір, що включає знання про природу кольору, основних, складових і додаткових кольорах, основні характеристики кольору, колірних контрастах, змішування кольорів, колориті, колірної гармонії, колірному мовою, колірної гармонії і колірної культури.

Терміни колористики:

1. Відтінок (кольори) - назва кольорів (червоний, синій,...)

2. Інтенсивність - рівень концентрації кольорів (перевага того або іншого тону)

3. Глибина - ступінь яскравості або приглушеності тональності кольорів

4. Світлота - ступінь розбіленості ( % присутності в кольорі білого і ясно-сірого тонів)

5. Насиченість - % присутності темно-сірого і чорного тонів 

6. Яскравість - однаково насичені відтінки, що відносяться до одного і того ж кольору спектру, можуть відрізнятися один від одного ступенем яскравості. Наприклад, при зменшенні яскравості синій колір поступово наближається до чорного. 

7. Контрастність - відношення різниці яскравостей об'єкта і фону до їхньої суми 

Ахроматичні та хроматичні кольори

Всі кольори поділяються на дві групи:

• ахроматичні;

• хроматичні.

До ахроматичних відноситься білий, чорний і всі відтінки сірого кольору. До хроматичних відносяться всі спектральні кольори: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий, пурпуровий зі всіма відтінками й переходами.

Хроматичних кольорів велика кількість, проте людське око здатне відрізняти один від одного лиш обмежену кількість, приблизно 300.

Ахроматичні кольори відрізняються один від одного тільки світлотою. Тіла, які мають ахроматичний колір характеризуються незбирним поглинанням, тобто їх коефіцієнт відображення однаковий для всіх довжин хвиль.

Тіла, які мають хроматичний колір, характеризуються збірним поглинанням і відповідно, їх коефіцієнт відображення різний для різних довжин хвиль.

Хроматичний колір володіє трьома властивостями:

• кольоровим тоном;

• світлотою;

• насиченістю.

про ахроматичні та хроматичні кольори

Закони змішування кольорів

1-й закон: для кожного хроматичного кольору можна знайти інший хроматичний колір, який при змішуванні у певній пропорції з першим дає ахроматичний колір. Така пара хроматичних кольорів називається додатковими кольорами. Наприклад, до червоних кольорів додатковими кольорами будуть блакитно-зелені; до оранжевих – блакитні; до жовтих – сині; до зелених – пурпурові; до жовто-зелених – фіолетові. На кольоровому крузі додаткові кольори лежать на кінцях одного діаметра.

2-й закон: змішування двох не додаткових кольорів хроматичних різних кольорових тонів дає завжди новий тон, який лежить у кольоровому крузі між кольоровими тонами змішуваних кольорів. Наприклад, змішуючи червоний і жовтий кольори одержимо помаранчевий колір, змішуючи червоний і синій – фіолетовий або пурпуровий. З другого закону випливає, що із будь-яких трьох кольорів (наприклад, червоний, зелений, синій) розміщених на кольоровому крузі приблизно на однаковій віддалі один відносно одного, можна одержати, змішуючи у визначених пропорціях, всі можливі кольорові тони.

3-й закон: результат змішування залежить від змішуваних кольорів, а не від спектрального складу світлових потоків, які викликають ці кольори. Завжди можна замінити спектральний помаранчевий сумішшю червоного з жовтим і колір суміші від цього не зміниться.

Наслідком цього закону є те, що при змішуванні трьох і більше кольорів результат буде таким самим, якщо б по черзі змішати кольори парами, а потім скласти результати змішування цих пар. Промені, які йдуть із різних джерел ніби складаються один з одним. Такий вид змішування кольорів називають складальним або адитивним.